П╕д час зимово╖ перерви в чемп╕онат╕ Укра╖ни спец╕ал╕сти, журнал╕сти ╕ особливо вбол╕вальники ки╖вського "Динамо" з нетерп╕нням оч╕кували новин ╕з табору нашого чемп╕она. Найб╕льше ц╕кавило хто ж поповнить склад киян, кого кер╕вництво "Динамо" запросить п╕д б╕ло-блакитний прапор клубу. Можна було спрогнозувати, що найв╕рог╕дн╕шими кандидатами стануть вих╕дц╕ з Рос╕╖, Б╕лорус╕, Груз╕╖, кра╖н Прибалтики та ╕нших. На оглядини було запрошено багато молодих талант╕в як з Укра╖ни, так ╕ з кра╖н СНД. Серед претендент╕в одягти динам╕вську футболку було й тро╓ рос╕ян Артем Яшк╕н та Серг╕й Кормильцев ╕з ел╕стинського "Уралану" ╕ представник ярославського "Шинника" Серг╕й Серебренников. Саме з останн╕м ╕ в╕дбулася наша "ознайомча" зустр╕ч у затишному ки╖вському бар╕ "Нон-Стоп". Не хот╕лося задавати Серг╕╓в╕ трив╕альн╕ запитання. Але про цього футбол╕ста мало що в╕домо укра╖нським вбол╕вальникам, тому з самого початку ми попрохали новобранця "Динамо" трохи розпов╕сти про себе.

"ВИР╤ШУВАВ ЗАВЖДИ САМ"

Перш╕ роки мого життя минули в Улан-Уде, де я народився. Але лише перш╕, бо коли виповнилося ш╕сть рок╕в, с╕м`я перебралася в Краснокам`янськ. Саме в цьому м╕ст╕ мен╕ й пощастило вперше "торкнутися м`яча" п╕д кер╕вництвом тренера Саранчина Володимира ╤лл╕ча. У цього спец╕ал╕ста я грав до п`ятнадцяти рок╕в. Взагал╕ почав серйозно займатися з восьми л╕т, потрапивши до спортивного класу.

Кр╕м футболу, в дитинств╕ б╕льше н╕що й не ц╕кавило?

Чому ж? Зм╕нив багато секц╕й, був нав╕ть два дн╕ в школ╕ бальних танц╕в. Але в╕дразу зрозум╕в, що це все не мо╓, найкраще в мене виходило грати в футбол, тому зробив саме цей виб╕р.

Як в╕дреагували батьки на тво╓ захоплення?

Н╕яких перепон не чинили, я мав можлив╕сть сам обирати, н╕хто мен╕ не заважав. Головне для них, щоб я добре навчався. Тут я виправдовував ╖хн╕ спод╕вання. Щоправда, в старших класах вони бачили вже й тр╕йки.

Отже, школа, футбол. Можна сказати, що впливу вулиц╕ ти не в╕дчував.

Я був звичайним п╕дл╕тком, брав участь у деяких вуличних б╕йках на кшталт "подв╕р`я на подв╕р`я". Але "актив╕стом" под╕бного руху не був.

Поверн╕мось до тво╓╖ подальшо╖ "футбольно╖ дол╕".

Нас, чотирьох хлопц╕в, в╕д╕брали, як найкращих з м╕ста в Москву, до спортивно╖ школи "Трудов╕ резерви", де я й продовжив займатися футболом. А щоб було де мешкати, довелося вступити до московського ПТУ ╧65, при якому був гуртожиток, саме в ньому ми й отримали к╕мнату. Ось так, штуд╕юючи науку в профтехучилищ╕, займалися футболом. Грали на перш╕сть Москви, в як╕й брали участь також представники спартак╕всько╖, торпед╕всько╖ та багатьох ╕нших шк╕л. Коли зак╕нчив ПТУ, отримав спец╕альн╕сть електромонтера третього розряду й вир╕шив вступити до, як вона тепер назива╓ться, Рос╕йсько╖ державно╖ академ╕╖ ф╕зично╖ культури...

До ПТУ вступив, я так розум╕ю, не за власним бажанням. Але спец╕альн╕сть здобув, вона тоб╕ стала в пригод╕?

Поки що н╕. Та в житт╕, як на довг╕й нив╕. Навчаючись в академ╕╖, виступав за "Трудов╕ резерви". Коли ж зак╕нчив навчання, деякий час взагал╕ не грав, лише п╕дтримував ф╕зичну форму. Довелося попервах працювати продавцем треба ж було на щось жити. Моя кар`╓ра на цьому терен╕ тривала недовго. Спробував я сво╖ сили ╕ в рол╕ охоронця ф╕рми "Примор`╓", яка продавала яхти.

Отже, нефутбольний р╕к для тебе зак╕нчився ╕...

Зустр╕вся я з колишн╕м тренером команди "Трудових резерв╕в". В╕н мав найближчим часом очолити команду "Вимпел" (Рибинськ) ╕ об╕цяв забрати до себе. Згодом так воно й сталося. Ми повинн╕ були ╖хати вдвох, але м╕й напарник отримав перед цим травму й до Рибинська я ╖хав сам. За "Вимпел" в╕д╕грав п╕всезону. Клуб ф╕нансувався з м╕ського бюджету, а коли грошей не стало, команда розвалилася. Вирушив я до Вологди, де й прим╕ряв футболку м╕сцевого "Динамо". Виступав там два сезони. Команда особливих усп╕х╕в не досягла, була звичайним середнячком друго╖ л╕ги. Я як форвард намагався робити свою справу. Оск╕льки перший сезон у Вологд╕ в╕д╕грав на позиц╕╖ п╕воборонця, то забивав небагато. Лише коли наступного року д╕яв у напад╕ зб╕льшив св╕й доробок.

╤з амплуа коли визначився?

У дитинств╕ грав у напад╕, а коли потрапив до Москви, то мене поставили в п╕воборону, у Рибинську займав ту ж позиц╕ю. ╤ лише у вологодському "Динамо" знову заграв у передн╕й л╕н╕╖. Мен╕ подоба╓ться грати як у напад╕, так ╕ в п╕воборон╕. Намагаюся бути ун╕версальним футбол╕стом, а для цього необх╕дно вм╕ти як створювати, так ╕ завершувати атаку.

"У "Шиннику" перевага в╕дДавалася "старикам"

Отже, п╕сля Вологди прибув до Ярославля.

Саме так. Коли я виступав за "Динамо" у Вологд╕, з нами працював тренер Павло Павлович Самиг╕н, ярославець. Пот╕м в╕н п╕шов з команди, але ми з ним ще довго п╕дтримували зв`язок. За р╕к в╕н мене порекомендував кер╕вництву "Шинника". Я по╖хав на оглядини до Ярославля, пройшов з командою збори й п╕дписав контракт.

Чи не р╕зким був для тебе такий скачок в╕дразу у вищу л╕гу?

Я це в╕дразу в╕дчув, коли почав грати у "вишц╕", р╕вень гри значно в╕др╕зня╓ться, адже так р╕зко перескочити з друго╖, пропустивши першу л╕гу нелегко. Та згодом звик. Перед дебютними матчами були в мене деяк╕ сумн╕ви стосовно того, чи зможу проявити себе в "Шиннику", але особливого мандражу не в╕дчував.

╤нколи в людини щось не виходить, не щастить у робот╕. Н╕коли не виникало бажання залишити футбол?

Звичайно, часто бува╓, що не йде гра, але улюблену справу залишити не можеш. Адже це твоя профес╕я, цим ти заробля╓ш на життя. Це зовс╕м непогано, коли займа╓шся улюбленою справою й за це ще й отриму╓ш грош╕.

Як╕ стосунки були з тод╕шн╕м тренером "Шинника"?

Стосунки суто робоч╕. Потр╕бно було тренуватися, грати, щоб отримати м╕сце в основному склад╕. Був у нього лише дивний розпод╕л гравц╕в на "молодих" та "старих". В╕н вважав, що ╓ гравц╕ "основи", а решта вс╕ молод╕. Тому перевага надавалася, як ви розум╕╓те, старожилам. До основного складу молодим футбол╕стам пробитися було дуже важко. А от коли в команд╕ були поган╕ результати, визр╕ла необх╕дн╕сть щось зм╕нити. Тод╕ група "молодих" ╕ потрапила в поле зору Шуб╕на. М╕й дебют в╕дбувся в Москв╕, ми грали з м╕сцевим "Динамо" н╕чия, 1:1. П╕сля того матчу я й почав потрапляти в основний склад ярославц╕в.

До реч╕, м╕ж молодими футбол╕стами ╕ так званими "стариками" н╕яких непорозум╕нь не виникало?

Навпаки, у нас колектив був здружений, вс╕ один одного поважали.

У "Шиннику" ти затримався не довго...

У Ярославл╕ я пограв лише один р╕к. Хот╕лося, звичайно, перейти у вищу за класом команду, яка б ставила серйозн╕ш╕ ц╕л╕ в чемп╕онат╕ Рос╕╖. Та часу на роздуми не було, мною зац╕кавилося ки╖вське "Динамо". П╕сля одн╕╓╖ з домашн╕х ╕гор п╕д╕йшов тренер-селекц╕онер киян ╤ван ╤ванович Терлецький, записав мо╖ координати.

Як на це в╕дреагували в Ярославл╕?

Кер╕вництво "Шинника" про мо╖ контакти н╕чого не знало. Просто я в╕дпов╕в Терлецькому, що конкретно поговоримо лише по зак╕нченн╕ сезону. Мен╕ необх╕дний був час, щоб подумати.

Ки╖вський вар╕ант був ╓диним на тому етап╕?

Кр╕м Терлецького, до мене тод╕ н╕хто не звертався. Щоправда, президент "Шинника" говорив, що мною ц╕кавляться деяк╕ команди вищого див╕з╕ону Рос╕╖.

"КОЛИ ЛЮДИНА Н╤КОМУ НЕ ПОТР╤БНА, ПРО НЕ╥ Й МЕНШЕ РОЗМОВ"

Отже, сезон завершився...

╤ я вирушив до Ки╓ва для конкретно╖ розмови. Поговорив ╕з Г. Сурк╕сом, В. Лобановським ╕ вир╕шив спробувати. Адже з дитинства я вбол╕вав за "Динамо", отже, симпат╕╖ в╕дчував давно. До того ж, вважав, що грати за ки╖вський клуб почесно, це стимул вирости в профес╕йному план╕. Мен╕ сказали, що коли бажання ╓, то грай.

Як прийняв динам╕вський колектив?

Атмосфера була сприятлива, правда, давалося взнаки те, що в╕д╕рвався од с╕м`╖.

Коли в╕дбувся дебют у динам╕вськ╕й футболц╕?

Оф╕ц╕йно я вперше вийшов на поле в склад╕ "Динамо" (на зам╕ну) в матч╕ з мар╕упольським "Металургом". Дебют вдався забив м`яч.

Коли з`явився в "Динамо", в Рос╕╖ тебе згадували?

Ми ц╕ питання обговорювали з Артемом Яшк╕ним та Серг╕╓м Кормильцевим. Коли переглядали матч╕ Кубка Сп╕вдружност╕, то здивувалися. Частенько згадували наш╕ пр╕звища. Але я це все розум╕ю, коли футбол╕ст гра╓ на високому р╕вн╕, то на нього й звертають увагу, запрошують, наприклад, у зб╕рну кра╖ни. А якщо людина гра╓ десь на перифер╕╖, то вона н╕кому не потр╕бна.

У зб╕рну команду Рос╕╖ запрошень не було?

Ще коли нац╕ональну зб╕рну тренував Бишовець, я брав участь в одн╕й двосторонн╕й гр╕.

Як оц╕ниш виступ "Динамо" в цьогор╕чн╕й Л╕з╕ чемп╕он╕в?

На м╕й погляд, команда з╕грала вдало й продемонструвала чудовий футбол. Не пощастило в п╕вф╕нал╕ не вистачило досв╕ду й майстерност╕. Не використали велику к╕льк╕сть голевих момент╕в ╕ пропустили безглузд╕ м`яч╕ в Ки╓в╕ в╕д "Бай╓рна". Нав╕ть не знаю, як це пояснити. Футбол тим ╕ ц╕кавий, що н╕чого не можна передбачити.

Тоб╕ так ╕ не вдалося з╕грати в Л╕з╕ чемп╕он╕в.

У дозаявку я не потрапив. Було непри╓мно. Значить необх╕дно багато працювати, щоб зарезервувати м╕сце в основ╕.

Пор╕вняй, будь ласка, два чемп╕онати укра╖нський та рос╕йський.

На мою думку, низка команд вищого див╕з╕ону Укра╖ни вдало б з╕грала в першост╕ Рос╕╖. ╢дина р╕зниця, що м╕ж командами верхньо╖ й нижньо╖ частини таблиц╕ вищого див╕з╕ону Укра╖ни дуже велика р╕зниця в клас╕ й потенц╕йних можливостях. А ось у Рос╕╖ ця р╕зниця в╕дчува╓ться не так. Там багато р╕вноц╕нних за р╕зними показниками команд. Ось ╕ все. Повторюся й скажу, що т╕ ж "Кривбас", "Шахтар" чи "Карпати" могли б суперничати з будь-яким клубом рос╕йського чемп╕онату.

Перебуваючи в Рос╕╖, ти ц╕кавився переб╕гом футбольних под╕й в Укра╖н╕?

Завжди стежив за результатами матч╕в, вивчав турн╕рну таблицю. Нин╕шн╕й чемп╕онат значно ц╕кав╕ший. Адже ран╕ше "Динамо" ставало чемп╕оном не за один тур до к╕нця чемп╕онату. А нин╕шн╕й чемп╕онат вже наповнений деякою ╕нтригою.

"╤НФРАСТРУКТУРА В "ДИНАМО" В╤ДЛАГОДЖЕНА ДО ДР╤БНИЦЬ"

Як╕ команди, кр╕м "Динамо", тоб╕ подобаються?

Загалом я бачив у д╕л╕ не вс╕ команди Укра╖ни, але можна вид╕лити "Шахтар", також ╕мпону╓ гра кривор╕зького "Кривбасу", непоганий клуб "Карпати".

Припустимо, тебе б запросили продовжити кар`╓ру не в "Динамо", а в команд╕ дещо нижч╕й за класом. Ти б по╖хав в Укра╖ну?

Нав╕ть не знаю. Не було б сенсу залишати в такому випадку "Шинник".

Хочеш сказати, що ти просто не мав би змоги прогресувати як футбол╕ст?

Так не думаю. Вважаю, що справжн╕й профес╕онал повинен вдосконалювати майстерн╕сть у клуб╕ будь-якого класу. Тому, граючи як у "Шиннику", так ╕ в ╕ншому клуб╕ Укра╖ни я б працював над собою в будь-якому випадку. Необх╕дно, щоб футбол╕ст сам хот╕в зростати в профес╕йному план╕, щоб його пом╕тили, щоб ним зац╕кавилися найкращ╕ команди.

Отже, ознайомившись ╕з "господарством" "Динамо", що можеш сказати про базу киян?

Це довершен╕сть, я такого н╕коли в житт╕ ще не бачив. Пом╕тно, що в Ки╓в╕ до футболу ставляться дуже серйозно, я це зрозум╕в з самого початку. Вся ╕нфраструктура в клуб╕ в╕длагоджена до найменших др╕бниць. При╓мно в╕дчувати таку увагу.

Так, в Укра╖н╕ уряд серйозно займа╓ться розвитком в╕тчизняного спорту номер один. Чи спостер╕гав ти под╕бне, граючи в Рос╕╖?

Прикро, звичайно, але в Рос╕╖ така робота зовс╕м непом╕тна. Зв╕дси й проблеми рос╕йського футболу. Кер╕вництво кра╖ни, вс╕ пол╕тики не звертають на футбол уваги, як ╕ на потреби народу, займаються лише пол╕тичними чварами. На Укра╖н╕ ж повна протилежн╕сть. ╤ це, як ми бачимо, поволеньки да╓ сво╖ результати.

Розкажи, будь ласка, про с╕м`ю. Про батьк╕в, завдяки яким форвард ки╖вського "Динамо" з`явився на св╕т.

Нин╕ батьки мо╖ мешкають у Краснокам`янську. Батько шахтар колишн╕й, пропрацював на шахт╕ одинадцять рок╕в, а нин╕ працю╓ на м╕сцев╕й ТЕЦ. Мама все життя пропрацювала у житлов╕й експлуатац╕йн╕й контор╕. Тепер об╕йма╓ посаду адм╕н╕стратора в готел╕.
Мо╖ батьки пишаються тим, чого я досяг у футбол╕. Тим паче, що м╕сто в нас маленьке й п╕сля того, як я перейшов до "Динамо", поголос, мабуть, не вщуха╓. А я, в свою чергу, намагаюся ╖х не п╕дводити.

"ГОЛОВНЕ НЕ К╤ЛЬК╤СТЬ ЗУСТР╤ЧЕЙ, А ╥ХНЯ ЯК╤СТЬ"

На ╕нтерв`ю Серг╕й при╖хав ╕з симпатичною й вельми прив╕тною дружиною ╤риною.

Познайомились ми два роки тому, у Вологд╕, розпов╕да╓ Серг╕й, п╕д час мо╖х виступ╕в за м╕сцеве "Динамо". Працювала вона перукарем ╕ разом з подругою прийшла в клуб, щоб п╕дстригти к╕лькох футбол╕ст╕в, серед яких був ╕ я.

П╕дстрига╓ й дос╕?

Р╕ч у тому, що ╤рина при╖здить до мене р╕дко на три-чотири дн╕, тому вже к╕лька раз╕в я користувався послугами ки╖вських майстр╕в.

╤рино, ран╕ше ти н╕коли не в╕дв╕дувала укра╖нську столицю?

До пере╖зду Серг╕я до Ки╓ва н╕. Тому, побувавши у вашому м╕ст╕, маю багато вражень. Позитивних. Ки╖в чар╕вне м╕сто, тому й вража╓. Кияни напрочуд гостинн╕ люди, ╕ я зовс╕м не в╕дчула ворожост╕ до рос╕ян чи ╕нших неукра╖нц╕в. Дружн╕ стосунки повинн╕ бути м╕ж Укра╖ною та Рос╕╓ю.

Як я зрозум╕в, ви з чолов╕ком зустр╕ча╓тесь не часто, в╕н пост╕йно в роз`╖здах. Тебе не ляка╓ така доля дружини футбол╕ста?

Що сказати? Потихеньку втягуюсь, спод╕ваюсь, що звикну з часом. Взагал╕ мене це зовс╕м не ляка╓, я вважаю, що головне не к╕льк╕сть зустр╕чей, а ╖хня як╕сть.

Про поповнення с╕мейства ще не дума╓те?

Я маю донечку в╕д першого шлюбу, Аню.

А щодо сина-футбол╕ста?

Безперечно, це гарна ╕дея, я не проти.

П╕дтриму╓ш зв`язки з дружинами ╕нших футбол╕ст╕в?

Поки що сп╕лкуюся лише з дружинами Артема Яшк╕на та Серг╕я Кормильцева.

"СЬОГОДН╤ ТИ ГРА╢Ш, ЗАВТРА Н╤. ЦЕ НОРМАЛЬНО"

Поверн╕мося до тебе, Серг╕ю. З кимось ╕з динам╕вц╕в уже встиг познайомитися?

Ще н╕. Р╕ч у тому, що я багато часу проводжу на баз╕, тому ходити в гост╕ або запрошувати до себе не маю можливост╕. А загалом з ус╕ма хлопцями в нас нормальн╕ стосунки.

До реч╕, побутов╕ умови тебе задовольняють?

Так, недавно отримав квартиру в район╕ Святошино, трик╕мнатну. Зараз роблю там ремонт. На баз╕ ж, хоча й умови прекрасн╕, все ж набрида╓.

Ти вже достатньо знайомий з Валер╕╓м Васильовичем Лобановським, що можеш про нього сказати?

Валер╕й Васильович великий тренер! Для мене неабияка честь працювати п╕д його кер╕вництвом. Мене повн╕стю задовольняють принципи його роботи, його п╕дх╕д до справи. В╕н жорсткий ╕ справедливий.

Коли не потрапля╓ш до основного складу, сильно пережива╓ш?

Н╕. Психолог╕чно сприймаю нормально. Кожен футбол╕ст повинен це розум╕ти. Сьогодн╕ ти гра╓ш, завтра н╕. Це все нормальн╕ реч╕.

Яким повинен бути справжн╕й форвард?

... Подив╕ться на Андр╕я Шевченка ╕ вам усе стане зрозум╕лим. Це справжн╕й майстер. Я вважаю, що в╕н один з найкращих нападник╕в ╢вропи й св╕ту.

Якби в тебе не склалася футбольна кар`╓ра, чим би ╕ншим ти зайнявся?

Мабуть, залишився б у Москв╕, а там було б видно.

Як використову╓ в╕льний час Серг╕й Серебренников?

Якщо ма╓те на уваз╕ хоб╕, то скажу, що марки я не збираю ╕ рибок не в╕дгодовую. Можу почитати хорошу книгу або послухати музику. Читати можу л╕тературу р╕зних напрямк╕в, так само й з музичними творами все залежить в╕д настрою.

Стежиш за ╓вропейським футболом?

Звичайно. Подобаються чемп╕онати ╤спан╕╖ та Англ╕╖, особливо перший. ╢ й два улюблен╕ ╕спанськ╕ клуби "Барселона" й "Сельта".

Не виникало бажання поповнити склад вищеназваних команд?

Було б непогано. Але про це ще думати рано. Для цього треба ще багато працювати ╕ вдосконалювати майстерн╕сть. До того ж, у мене контракт з "Динамо" на чотири роки, поки що я н╕куди не збираюся.

Подейкують, що Яшк╕н, Кормильцев та Серебренников можуть з`явитися в нац╕ональн╕й зб╕рн╕й Укра╖ни...

З нами розмовляв Йожеф Сабо, з кожним окремо. Я особисто попросив дати мен╕ час для роздум╕в.
А загалом, якщо я буду пост╕йно грати в "Динамо", потрапляти в основний склад ╕ якщо мене запросять захищати кольори зб╕рно╖ Укра╖ни, то я погоджусь.

У Серг╕я Серебренникова ╓ мр╕я?

Найголовн╕ше, щоб моя с╕м`я жила щасливо ╕ в достатку.